Прокурава
Історія села Прокурава
Прокура́ва — село Косівського району Івано-Франківської області. Село Прокурава розташована на висоті 420 м над рівнем моря і віддалене на 23 км на захід від м. Косова, розкидане серед гір, в долині ріки Пістиньки. Межує із селами Шешори, Брустурів (по-місцевому Брустури), Космач.
В старовину село Прокурава належало до України-Руси. Від 15 століття воно належало до Польщі, від половини XVII до Австро-Угорщини, в 1918 році до ЗУНР, від 1920 року до Польщі, від 1939 року до УРСР. Перша письмова згадка про село Прокурава (Пекурава, Прокурєва, Пекурєва) в 1633 році.
Село складається з центру та п'яти присілків, кожен з яких ділиться на кутки. За переказами, назва села походить від того, що до навколишніх сіл наїздив економ, або так званий «панський прокуратор», який пізніше тут поселився.
Прокурава зазнала тяжких втрат за часів окупації нацистським та комуністичним режимами. Понад 40 чоловік були вивезені або засуджені радянськими репресивними органами. Про національну свідомість прокуравців свідчить той факт, що 32 з них воювали в лавах УСС, з них 9 загинули в боях.
Населення займалося випасом худоби, особливо розводили овець, кіз. Виробляли різні дерев'яні предмети хатнього вжитку: ложки, макогони, тачівки, маґлівниці, лопати, коновки, бербениці. В лісі збирали ягоди, гриби, які сушили. З цими виробами та сушеними грибами йшли в Косів і Коломию, або аж за Дністер і там міняли на зерно — хліб. Повертались із заробком додому. Багатьом біднякам доводилось наймитувати у своїх багачів куркулів, які мали по 15-18 га землі, в селі діяли опришки. В опришках з села був Мосорук (ім'я невідоме), 1817 року народження.
У селі є сірководневе джерело(урочище Петричила), родовище нафти (Застаіше). Цікаво оглянути камінь Довбуша, хрест, встановлений на честь ліквідації панщини 1848 року, відбудовано каплицю на Заріччі з ініціативи Петріва Михайла Петровича. У центрі села відбудована каплиця, яка була зруйнована москалями, а також могила січовим стрільцям, освячена 30 червня 1991 р. (ініціатор Б. Матійчук). Цікаво оглянути хрест на честь соборності України, встановлений в 1920; куток Довбушівка; Довбушева Криниця; Дворище, де був колись панський двір; Мосурівка — за іменем опришка з Прокурави Мосорука
Вперше дерев'яна церква згадується у 1707 році. Церква побудована, ймовірно, в 1889 р. Греко-католицька церква Непорочної Діви Марії була філіальною церкви Святої Параскеви села Шешори і належала до Пістинського деканату. У 1934 році відносилась до церкви Вознесення Христа у Брусторові. Тепер це — церква Собору Пресвятої Богородиці. Храмові свята 8 січня (Собор Пресвятої Богородиці) та 2 серпня (пророка Іллі). Належить до УАПЦ. Настоятель митр. прот. Юрій Павличко.
До 1894 року школа була філією Космацької школи. 24.07.1894 р. стає однокласовою народною школою. З 1 серпня 1930 року однорічна початкова школа стає дворічною. У 1925 році створили для дітей «Рідну школу» в приміщенні сільського дяка Строчка Василя. Ця хата є ще й зараз. Вчителем запросили Кравчука Михайла з села Мишин Коломийського повіту.