Інформація
З метою реалізації Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» за ініціативою Олени Зеленської,надсилаємо інформаційні матеріали на тему : Вивільнення агресії у дітей: 10 рятівних ігрових вправ
Упродовж перших років життя дитина особливо активно вивчає світ навколо себе. Знайомство з емоціями й почуттями – теж частина цієї науки. І хоча нам, дорослим, часто здається, що малюк нічого не розуміє – це не так. Діти також переживають складні почуття: вони зляться, сумують, радіють, ніяковіють, бояться, можуть ревнувати й хвилюватися. Проте визначити весь спектр емоцій і відреагувати на них ще не вміють.
Визначати емоції й висловлювати їх діти вчаться, спостерігаючи за важливими для них дорослими: батьками, бабусями, дідусями, опікунами, та у взаємодії з ними. Задача дорослих – навчити тому, як керувати почуттями в конструктивний спосіб. Пам’ятайте, що крик, агресія й обра́зи – неконструктивні. Все частіше зустрічається дитяча агресія.
Агресія – це різноманітна руйнівна поведінка, спрямована на інші живі та неживі об’єкти. Зазвичай за агресивною поведінкою людини стоять негативні емоції та незадоволені потреби, і, зокрема, невміння їм давати раду. Відтак розчарування, роздратування чи страх виходять назовні у вигляді агресії.
Дітям важко давати раду емоціям та накопиченій агресії – вони тільки вчаться розуміти та опановувати свої переживання. Та дорослі можуть і мають допомогти малечі – навчити виходити з цього стану у не деструктивний спосіб, безпечний як для самої дитини, так і для світу навколо. Для цього можна використовувати ігри та вправи, спрямовані на вгамування агресії.
Нижче подаємо 10 ігор на вивільнення агресії у дітей – оберіть ті, які вам з дитиною до вподоби і працюють у вашому випадку ефективніше:
ГРА «ВИДИХНУТИ ХМАРУ»
Уявляємо, що вдихаємо хмару і видихаємо її зі звуком – можна з «грозою» та «блискавкою». На вдиху розкриваємо руки, показуючи, який розмір хмари ми вдихаємо. А на видиху створюємо певний звук і зводимо руки, наче зменшуємо хмару – аж поки долоні в кінці видиху не з’єднаються, мов у ляск. Можна супроводжувати видих тупотінням ніг.
ГРА «СОБАКИ»
Спочатку перетворюємося на лагідних песиків, що махають хвостиками. Потім – на злих собак, що гарчать один на одного. Далі знову стаємо добрими, що принюхуються та знайомляться.
ГРА «ДОКРИЧАТИСЬ ДО МІСЯЦЯ»
Якщо є можливість використати голос у повну силу – уявіть, що треба гукнути так гучно, щоб почули на Місяці. І волайте щосили!
ГРА «ПОДУШКОВИЙ БІЙ»
Тут все зрозуміло – бийтеся подушками, тільки ж зважайте на розміри приміщення та крихкі предмети.
ГРА «ПРУЖИНА»
Присядьте та міцно обійміть коліна. Потім стрімко вистрибніть, як пружина, вгору. Повторіть декілька разів. Можна намагатися вистрибувати далі, вище.
ГРА «МІШОК ДЛЯ КРИКУ»
Візьміть полотняну торбинку або наволочку (підійде також стакан чи коробка) й кричіть у неї про свої образи. Це може бути певний звук, наприклад, «Аааа!», слово чи навіть кілька речень. По завершенню – завʼяжіть (закрийте) «мішок для крику».
ГРА «ЗДУТИ З МІСЦЯ»
Сильно дмухайте один на одного, ніби намагаєтесь «здути» з місця.
ГРА «БОРЦІ СУМО»
Засуньте під одяг подушку і штовхайтеся, немов борці сумо.
ГРА «КАЛЯКИ-МАЛЯКИ»
Стиснувши в кулаку фломастер або олівець, малюйте каляки-маляки. Не треба прагнути вивести щось конкретне – хай дитина водить рукою, як їй заманеться. Або пошматуйте папір, а потім зберіть з уривків колаж.
ГРА «ГОСТРІ ПАЗУРІ»
Удавайте із себе тигрів чи пантер, які випускають пазурі і захищаються. Заспокоївшись, «перетворіться» на людину.
Ви можете вигадувати й свої ігри – головне, щоби дитина «випустила пару» і водночас не нашкодила ні собі, ні навколишнім і стосункам із ними. Так дитина навчиться розуміти, що коли кепський настрій – йому часто можна дати раду.
