Космацька громада
Косівський район, Івано-Франківська область

Які небезпеки таїть в собі одяг і взуття із секонд-хенду

В останні роки в нашій області набули  популярності секонд-хенди. Сьогодні це вже не «гуманітарка» по 5-10 гривень за річ,  торгівлею вживаним займаються цілі мережі магазинів і їх стає все більше.

 

На «секонді» можна купити не лише одяг і взуття, а й техніку, іграшки, книги, парфуми, косметику. Та й ставлення людей до вживаного помітно змінюється: носити після когось для багатьох стає нормальною практикою, особливо любить такий вид шопінгу молодь - за невеликі гроші можна знайти модну річ, виготовлену за кордоном.  

 

Що потрібно знати про покупки у «другі руки», як  секонд-хенд потрапляє в Україну?

Поняття «секонд-хенд» народилося в старій Англії, коли королівські особи дарували свої речі як винагороду наближеним до них людям. У перекладі словосполучення звучить як «друга рука». У сучасному розумінні «секонд» з’явився понад століття тому - заможні містяни віддавали непотрібні їм речі для бідняків. З часом з’явилися перекупники вживаного гардеробу і так благодійність перетворилася у бізнес.

Слід зазначити, що ставлення до вживаних речей суспільства теж зазнало деформації: нині природозахисні організації, відомі люди закликають купувати ношені речі заради економії ресурсів і захисту екології. А торгівля бувшими в ужитку речами стала повноцінною індустрією. До України потрапляють вживані речі переважно з країн Західної Європи - Англії, Іспанії, Німеччини, Данії, також Нідерландів та інших.

На секонд-хенд європейські речі потрапляють декількома шляхами. По-перше, з магазинів брендового одягу. Непроданий товар продають спеціальним фірмам як сток. Стоковою річчю вважають ту, яка не була ношена і має етикетку, це не слід плутати з секонд-хендом. Однак є випадки, коли магазини дорогих брендів, щоб не знецінювати вартості продукції свого виробництва, відрізають ярлики від виробів, і вони потрапляють на ринок «других рук».  

Інший вид збору вживаних речей - від людей, які вирішують позбавитися від непотрібних речей, бо вони виходять з моди, отримали дефекти чи просто набридли. Європейці здають свої речі за плату або задарма, способи збору різні: по контейнерах, у руки представникам спеціальних фірм, під час різних акцій. У Великобританії та Нідерландах поширена практика збору вживаного школярами, які за свою працю отримують гроші. У ряді країн Європи, особливо в Бельгії та Німеччині, люди виносять свої речі на вулицю, особливо великогабаритну техніку в домовлений час, щоб їх підібрала фірма-збирач або перепродувальники. Таким чином до нас потрапляють холодильники, телевізори, мікрохвильовки, які були у користуванні.

Врожай «з других рук» сортують і піддають санітарній обробці, потім він може йти на експорт. Чим «секонд» може зашкодити здоров’ю?

Багатьох людей на порозі секонд-хенду спиняє страх за своє здоров’я. По-перше, ми не знаємо, хто носив річ раніше. По-друге, чим обробляють вживані речі і чи не зашкодить нам ця «хімія»?

Будь-який товар, у тому числі вживаний одяг, повинен мати супровідну документацію  - на кожну партію секонд-хенду країна, з якої імпортується продукція, видає документ про проведення дезінфекції. Одні країни видають сертифікати, інші - посвідчення. Ці документи перевізник, який транспортує товар, повинен пред’явити під час проходження митного контролю. Такий документ видається на кожну партію продукції. Якщо вона дуже велика, скажімо, понад п’ять тонн, і під час реалізації роздрібнюється на кілька торговельних об’єктів, то кожен з них повинен мати копію такого свідоцтва чи посвідчення, затвердженого оригінальною печаткою підприємства чи установи, яка відповідає за якість продукції. Кожен покупець задля власної безпеки має право ознайомитися з такими документами.

Утім навіть такі заходи безпеки не гарантують, що придбана річ не нашкодить вашому здоров’ю. Вживаний одяг небезпечний тим, що на ньому можуть зберігатися збудники різноманітних захворювань  - від найпростіших до надзвичайно складних. У першу чергу в зону ризику потрапляють шкіра та волосся людини, бо їх можуть вразити грибки. Бувають і більш складні випадки. Наприклад, якщо придбана річ належала людині, яка хворіла туберкульозом. На неї могли потрапляти збудники захворювання, які залишаються активними впродовж тривалого часу. Те ж саме стосується й інших інфекційних захворювань.

 

Як обробити вживаний одяг і взуття?

Якщо Ви зважилися на покупку в секонд-хенді, не забувайте про правила безпеки. Що стосується виробів із тканини, то наполегливо рекомендуємо попрати одяг порошком (якщо можливо, то при високих температурах) та попрасувати. Робити це бажано паровою праскою.  Це є фізичний метод дезінфекції. При високих температурах бактерії та збудники інфекцій гинуть. А ось щодо взуття, то можна скористатися таким методом: поставити у взуття змочений в будь-якому дезінфікуючому засобі тампон і помістити у поліетиленовий пакет на добу. Засіб випаровується і таким чином створюється середовище для знешкодження бактерій.

Придбати дезінфікуючі засоби можна в аптеках або ж спеціалізованих магазинах. Найчастіше у таких випадках використовують формалін. Значно важче продезінфікувати вироби зі шкіри та хутра, тому рекомендуємо утриматися від покупки таких речей на секонд-хендах. Аналогічна ситуація і з дитячими іграшками, особливо м’якими. Малюки контактують з ними дуже тісно, а провести глибоку дезінфекцію у домашніх умовах вкрай важко.   

Чи купувати речі «у другі руки»  - особиста справа кожного.

Та факт залишається фактом: багато українців уже не уявляють свого життя без секонд-хенду. Але користуючись нашими порадами можна значно зменшити ризик інфекційного захворювання.



« повернутися до списку новин